
A home for the main characters of their own story
Цей інтер’єр створений для молодої творчої пари – людей, для яких дім є не лише місцем відпочинку, а й простором натхнення, спостереження та самовираження. Особливу роль у формуванні концепції відіграла професія господині – фотографки. Її чутливість до кольору, світла, композиції та деталей стала відправною точкою для створення квартири, де кожен простір вибудуваний майже як окремий кадр, але водночас є частиною цілісної візуальної історії.
В інтер’єрі поєднані лаконічні сучасні форми з виразними вінтажними мотивами: теракотові й оливкові відтінки, натуральне дерево, латунні деталі, орнаментована плитка, склоблоки, округлі арки та меблі в дусі 50–70-х років. Замість буквального цитування минулого ми працювали з його настроєм: характерними кольорами, округлими формами, графікою, натуральним деревом.
Колір тут виступає одним із головних інструментів композиції. Глибокий оливковий, теракотовий, приглушений блакитний та теплі відтінки дерева переходять із кімнати в кімнату, щоразу з’являючись у новій пропорції. Насичені кольорові площини врівноважені молочними стінами, природними текстурами та великою кількістю денного світла. Завдяки цьому палітра залишається виразною, але не перевантажує простір.
Особливу увагу приділено взаємодії сучасного та декоративного. Лаконічні фасади сусідять із класичними молдингами, стельовими розетками й орнаментованою плиткою; склоблоки та рифлене скло додають легкого ретронастрою, а латунні акценти й округлі силуети меблів пом’якшують геометрію приміщень. У спальні декоративне панно з ботанічним мотивом перетворює стіну за узголів’ям на самостійний художній образ, тоді як смугастий фриз під стелею надає простору несподіваної графічності.
Планувально квартира побудована на балансі відкритості та камерності. Кухня, їдальня й вітальня формують спільний життєвий простір, у якому функціональні зони візуально перетікають одна в одну. Аркові проходи, прозорі та напівпрозорі перегородки підтримують цей зв’язок, залишаючи можливість делікатно розділяти сценарії життя.
Цей проєкт – про дім як портрет його мешканців: емоційний, трохи іронічний, відкритий до кольору та експерименту. Тут немає прагнення до стилістичної стерильності. Навпаки, різні епохи, фактури й образи вступають у діалог, формуючи живий простір із власною пам’яттю та характером. Простір, у якому функціональність не суперечить творчості, а повсякденне життя саме стає джерелом красивих кадрів.