
«Timeless» – це інтер’єр про дім, якому не потрібно належати певній епосі. Тут класичні архітектурні прийоми співіснують із сучасними формами, а знайомі образи отримують нове прочитання. Простір не цитує минуле буквально – він зберігає його відчуття, залишаючись абсолютно актуальним сьогодні.
Основою інтер’єру стала стримана класична архітектура: виразні карнизи, настінні молдинги, двері, аркові прорізи, латунні деталі. Вони формують впорядкований, спокійний фон, на якому з’являються простіші сучасні предмети та більш вільні декоративні рішення. Так класика перестає бути стилізацією і стає природною частиною повсякденного життя.
Особливу роль у проєкті відіграє колір. Приглушений оливковий, теракотовий, складні відтінки синього та теплі тони натурального дерева проходять через різні приміщення, щоразу змінюючи характер простору. Кольори тут не працюють як випадкові акценти – вони об’єднують будинок і перегукуються з природним оточенням за його вікнами.
Цей зв’язок із природою продовжується у ботанічних панно, натуральному дереві, тактильному текстилі та орнаментах. У спальні пейзаж за узголів’ям майже перетворює стіну на ще одне вікно, а в кабінеті графічний ліс стає спокійним фоном для насиченого синього дивана. Навіть активна орнаментована плитка у ванних кімнатах сприймається не як декорація, а як ще один шар історії дому.
У центрі спільного простору – великий дерев’яний стіл. Поруч кухня, вітальня з каміном, м’яке світло й відкритий вид на дерева. Тут немає прагнення до ідеальної композиційної стерильності: стільці можуть бути різними, дерево – мати виразну фактуру, а сучасні предмети – бути поруч з формами, що нагадують речі з іншого часу. Саме ці поєднання створюють відчуття інтер’єру, який формувався поступово.
Водночас за традиційним образом стоїть сучасний сценарій життя. Системи зберігання інтегровані в архітектуру, кухня функціональна й відкрита до вітальні, робочий простір отримує власний характер, а приватні кімнати залишаються камерними та спокійними.
«Timeless» – це спроба створити не інтер’єр певного стилю, а відчуття дому. Дому, який міг існувати вчора, природно живе сьогодні й не втратить своєї актуальності завтра.